Дівчина-підліток, мешканка мегаполісу, в день пам’яті жертв Голодомору, вирішує самотужки боротися з відсутністю свічок у вікнах багатоповерхівок навколо себе. Підготувавшись належним чином, вона заходить до під’їздів і ставить свічки на всіх доступних вікнах. На сходах стикається з чоловіком, який спочатку вороже налаштовується до дій дівчини. Після нетривалої та гострої розмови ветеран АТО вирішує допомогти дівчині. З’являється певна художня паралель між вшануванням жертв одного терору — Голодомору — та важкими втратами сучасної України.
